Головна » Фанфіки » Мультфільми » Зоотрополіс

Історія Блекхартів: Між рядків (Глава 1: круїз) Зоотрополіс
Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 23.04.2017 в 17:59
Фанф прочитано: 315 раз
Категорія: Зоотрополіс
До фанфіка залишено: 0 відгуків



[ · Скачати дистанційно (запитайте мене) ] 23.04.2017, 17:59
Глава 1: Круїз

Море, безкрайнє, таємниче, заворожуюче. Під’їжджаючи до порту, Тед невідривно дивився в вікно лімузина, спостерігаючи як у далині, в одну тоненьку лінію сходяться два світи, один водний, а другий небесний. Він ледь опустив скло, як одразу салон заповнило солонувате морське повітря. Рейчел вдихнула його на повні груди, насолоджуючись невідомими її нюху ніжними ароматами. Легкий бриз приносив приємну прохолоду, таку розслаблюючу та рятівну.
— Пане Блекхарт ми на місці. — Порушив ідилію водій ягуар. Авто зупинилось, відчинились бічні двері з яких вийшов білий вовк в блакитній гавайській сорочці, та кремових бриджах, він розвернувся щоб допомогти коханій.
— Дозвольте місіс Блекхарт. — Увайт подав їй свою лапу щоб допомогти, вибратись з лімузину.
— Містере Блекхарт, ви такі люб’язні. — Підіграла Рейч, вийшовши на вулицю.
— Ваш багаж готовий. — Сповістив водій витягнувши останню валізу з багажника авто. — Бажаю вам добре відпочити.
— Дякую Лео. Передай пану Велету що ми дуже вдячні за такий щедрий подарунок. І до зустрічі. — Попрощався білий. Взявши валізи Увайт пішов з коханою до причалу, де уже відбувалась посадка пасажирів. Перед ними повстав великий круїзний лайнер, весь білий, лиш прозорі круги ілюмінаторів в корпусі своїм блиском порушували цю монотонну білизну. На носі корабля по правому борту красувалося синіми літерами ім’я корабля «Гестія». Пара піднялась на палубу, пред’явивши квитки вони відправились до своєї каюти. Через десять хвили, корабель відчалив у свою подорож, сигналізуючи про це низьким гулом свого гудка.
Лайнер знаходився у плаванні уже декілька днів, весь цей час наша пара насолоджувалась безтурботним життям. Вони відвідували різні розважальні заходи, по вечорах танцювали на імпровізованих дискотеках, одним словом віддавалися життю як могли. Ніжне сонце пригрівало лежачих на шезлонгах звірів, та все ж серед них виділялись на загальному фоні, двоє закоханих, вовк та рись, які ламали для багатьох звичні норми про між видові пари. Час від часу вони ловили на собі несхвальні погляди, але їх це не хвилювало, адже один для одного вони були важливіші за увесь світ.
Одного вечора, на перекір метеорологічному прогнозу почався шторм. Море то піднімало судно, то опускало язики бурхливих хвиль безперестанку облизували борти корабля. Рясний дощ прискорений поривами вітру, вимивав пил з най не доступніших щілин палуби. Лайнер кидало зі сторони в сторону намагаючись погрузити в морську пучину, та все ж досвідчений капітан не припиняв боротись з силами природи. Спалах блискавок освітлювали небо, показуючи усю картину того що зараз відбувалось. Ударив грім такої сили що аж за тремтіли вікна.
— Що це було? — Пробудилась від сну Рейч.
— Це шторм мила. — Обернувся на голос рисі, сидячий на краю їхнього ліжка вовк. Раптом знову вдарив грім.
— Теодоре мені лячно. — Тремтячим голосом, вона звернулась до коханого.
— Рейчел я з тобою, а коли я поряд тобі не посміє завдати шкоди навіть сама природа. — Завершивши імпровізовану промову, Увайт ліг біля неї та пригорнув до себе. Він почав її цілувати, спочатку в лоб, тоді в носик, наступний поцілунок прийшовся в губи. Кожен його доторк проносив по її тілу, блаженне тремтіння. Вона насолоджувалась його пестощами, А коли він поцілував її у шию, з її уст вирвалось.
— Я твоя Теодоре. — Їхні погляди зійшлись в один, їхні очі горіли пристрастю, їхні серця бились в один такт. Вони пестили одне одного, від чого їхні тіла все більше прагнули злитись в пориві кохання. Ця ніч була тільки їхньою, і навіть лютуючий в ту пору шторм, не міг завадити їхнім душам злитись воєдино.
На ранок море затихло, а ніжні сонячні промінчики відблискували на стіні каюти. Теодора збудив дзвінок телефону, відкривши очі він побачив Рейчел, яка ще тихо спала положивши свою голову йому на груди. Він рухався дуже обережно, щоб дотягнутись до свого мобільного, та не розбудити кохану. Взявши в лапи пристрій зв’язку, він нажав на зелений конверт, біля якого горіла цифра один. На екрані висвітилось повідомлення від Ніколаса Увайлда. «Привіт мої дорогі. Як іде відпочинок? Вибач братику що відриваю вас від справ. Та все ж я не можу не поділитись цією новиною. Я запрошую тебе і Рейчел на своє весілля. Явка обов’язкова. Чекаю». Блекхарт радісно усміхнувся, але таки наважився будити кохану, навіть для того щоб повідомити цю радісну новину. «Завтра наш корабель має причалити у Монтелео, там зійдемо з корабля, і в аеропорту, сядемо на найближчий літак до Зоотрополіса». Подумав Тед не перестаючи спостерігати за своїм сплячим янголом.
«Як такий багатотонний, залізний птах, може здійматись так високо?» Ця нав’язлива думка не покидала розуму Увайта від самого дитинства. Йому було моторошно знаходитись на борту літака, та він цього не показував, бо поруч була та для котрої Теодор був готовий перемогти свої навіть найпотаємніші страхи. Ось як змінює істот сила кохання.
— Шановні пасажири, сядьте на свої місця, та пристебніть ремені безпеки, зараз буде відбуватись посадка в аеропорту Зоотрополіса. — Повідомив капітан літака. Залізний птах затремтів, і м’яко сів на асфальтове покриття злітної полоси. До фюзеляжу під’їхав трап, по якому спустилась в низ наша пара.
— Ну ось ми і в дома Теодоре, ну ось ми і вдома. — Сказала Рейчел глянувши на свого коханого вовка. Забравши свій багаж вони, викликали таксі, і відправились до свого дому.
Категорія: Зоотрополіс | Додав: Bard_Winterwolf | Теги: Зоотрополіс
Переглядів: 315 | Завантажень: 43 | Рейтинг: 4.0/1 Зоотрополіс, Hurt/comfort, ER (Established Relationship), Songfic, Флафф, Перший раз
Всього коментарів: 0
avatar
Доступ заборонено.
Ввійдіть або Зареєструйтесь
close