Головна » Фанфіки » Книги » Психологія

Історія однієї смерті
Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 10.08.2018 в 18:37
Фанф прочитано: 604 рази
Категорія: Психологія
До фанфіка залишено: 0 відгуків

Схожі фанфіки:


[ · Скачати дистанційно () ] 10.08.2018, 18:37
Байдужість. Спека. Полегшення. Він вільний бо він... помирає. Стомленені ноги крокували по асфальту. Сонце підіймалось все вище. Жарко. Краплин пота ставало дедалі більше, невтримавши напруги вони втрумком скотились з чола. Його вуха вловлюють звуки шурхоту бігаючих по траві дітей. Роса відлітала з травинок розбиваючись на краплини, які ніжитимуться на сонці доки воно остаточно не знищить їх. Чи помітив він це? Ні, йому байдуже.
Він відчуває як щось діє на його спокій, щось таке рідне і ненависне, ніби спогад з дитинства, який хочеться забути, викоринити зі своєї свідомості. Але це щось інше, таке знайоме і чуже.
Він стулив повіки так сильно як тільки міг. Його наздогнало дивне незнайоме відчуття.Ніби він починає тонути і собі, в темряві куди не може заглянути ніхто окрім нього самого. Його власна темрява.
Розплющив очі. Вдихнув повітря. Крокує далі. Ще декілька хвилин і він буде на роботі, в прохолодному офісі, де запах паперу і канцелярії впивається в одяг , речі, тіло, розум. Змінює справжнє на копії. Навіть усмішки людей в таких місцях здаються пластмасовими.
Це звичайний день, до абсолютизму схожий на сотню інших. Ніби хтось сидить перед монітором величезного комп'ютера і замість "створити" натискає "копіювати" і "вставити". Але все ж таки в цьому дні є своя особливість, він призначений для смерті.
Він цього не помітить, ніхто не помічає. Буде продовжувати робити звичайні речі, день за днем ні про що не здогадуючись жити.
Від нього пахне бадьорістю та кавою, від неї втомою та кінцем. Вона заточена в стінах із байдужості і лицемірства доживає свої останні хвилини, навіки прибита до його плоті та крові. Вона знає що приречена, гра скінчена. Страх. Останній подих. Він на мить відчув щастя, дитяче і непідробне. Біль. Знову страх. Кінець.
Він крокує на роботу не знаючи і не дізнаючись, що вона назавжди залишила його. Вона була причиною його болі і щастя, страждань і любові. Причиною чого існування. Його внутрішня темрява, поглинаюча, незвідана. Була абсолютно всім і нічим одночасно. Була ним самим: гордим і нікчемним, невпевненим та мрійливим, боязким і рішучим. Тою хто дає йому надію і змушує страждати втрачаючи її. Світлом і темрявою водночас. Була людиною що померла всередині нього.
Категорія: Психологія | Додав: Червоні_Шорти
Переглядів: 604 | Завантажень: 23 | Рейтинг: 5.0/2 Психологія
Всього коментарів: 0
avatar
Доступ заборонено.
Ввійдіть або Зареєструйтесь
close