Головна » Фанфіки » Книги » Фантастика

8 обраний (Не повна версія) [частина 4]
Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 28.06.2019 в 16:08
Фанф прочитано: 222 рази
Категорія: Фантастика
До фанфіка залишено: 0 відгуків

Схожі фанфіки:

28.06.2019, 16:08
Нейзер дійшов до міста і колипочав йти по дорозі Міста, він побачив жахливі речі, які навіть любий батько би
ніколи не розповів своєму сину чи донці.
Живі мерці ніби приросли своїмм’ясом та шкірою до машин та зруйнованих стін будинків.Вони кричали – Допоможіть! Благаю! Вбийте нас! Нам боляче!Нейзер підійшов до кожного, тазастрелив кожного з них,щоб бідолахи не мучились тане страждали.Коли наш герой вбив останню змученудушу Люк сказав.- І це все породила лише однабомба богоходів…Нейзер тихо та шоковано промовив.- Чому…чому богоходи хочутьпідкорити собі всю галактику? чому вони не хочуть жити мирним та спокійним життям?- Тому, що їм завжди всього мало та всього бракує.  Війна це їх культура, війна це їх життя і ми
не можемо змінити їх погляди – відповів йому Люк.
Тоді Нейзер злісно скриплячизубами відповів.- Тоді…тоді вони не заслуговуютьна існування! Єдині кого я буду вбивати це тільки страждаючих та богоходів!!!- Хех гаразд… - відповів Люк.Після цього наші герої пішли далі.Вони побачили, що місто в заростях.І Нейзер побачив за 10 метрів відсебе трьох богоходів.Один з них був чоловічої статі ібув прив’язаний до стовпа.Інші двоє були- накачаний самецьта довга істота жіночої статі (до речі чоловіки білого кольору а жінки
чорного).
Нейзер прикрив рота Люку таспробував розглядіти їх.Він роздивися і зрозумів, що це сама Антиглаз та її права рука Борин, їх зображення Нейзер бачив коли навчався у солдатів й чувпро них, тому сховався вближчий кущ і прислухався  про, що вони говорять.- Ха-ха-ха! Накінець цей зламаний хрін спіймався! Ну, що накажете зробити з ним о богине?Антиглаз: - Нічого…залиш його нехай помрестрадаючи від спраги та голоду!- Хах! найкращої для нього карине придумаєш, о богине! – відповів Борин.- Хах знаю. Давай підемо, а то мені вже нудно – Антиглаз махнула на
прив’язаного рукою.
Борин телепортував себе разом з Антиглаз.Нейзер вийшов з кущів іраптом  помітив, що Люка поряд нема- Люк ти де? – прокричавзбентежений Сем і Люк теж вийшов з кущів чухав потилицю - Коли ти стрибнув у кущі я з тебе впав. Наступного разу буду триматися
сильніше.
Люк знову сів нашому герою наплечі і вони підбігли до привязаного богохода. Той маводну протезну металічну руку і був звичайної статури як людина, але висока як
Кличко.
Привязаний богоход простогнав- Ох… чорт забирай, мені тепер тут гнити вічно… - потім він помітив перед
собою наших героїв.
Бідолаха злякався і закричав як самне свій . Він налякав наших героїв і вони кричали на один одного по черзі- спочатку
той богоход
, за ним Нейзер, а потім Люк.Потім всі заспокоїлись і той богоход сказа:- Чорт забирай! я ж зовсім забув, що це несправжній світ а лише книжка!А…добре…нехай ламає четвертустіну….кхм.Нейзер заспокійливим тоном- Ем…пробач, що ми тебеналякали, але я бачу, що ти проти своїхпобратимів? Може ми тебе розвяжемо? –Люк теж саме запропонував.Богоход закивав головою і Люквзявши кінджал перерізав мотузки.Богоход вдячно сказав- Моє ім’я Альфред ,а не привязанийбогоход як тут пишуть.  А вас як хлопці
звати?
  - Я Сем Нейзер – відповів наш герой- А мене Люк – представився друг головного героя.- Щож, дякую вам за порятунок. До речі, а що ви тут робите? – спитав новий
знайомий головного героя.
-  Ми шукаємо зниклу сестру Сема, тобто мого друга.Нейзер просто рішив промовчати.- Ну я вас проведу до себе вбудинок, та дам винагороду, ідіть за мною.Наші герої не поспішаючи йшли засвоїм новим союзником.Але по дорозі на наших героївнапали вовко-горили.-  Альфред обережно! – викрикнув Люк Альфреду.На Альфреда замахнувся вожакзграї, але Альфред зумів ухилитися від величезної лапи цієї потвори.Голова монстра була як у вовка, лапи- як у ведмедя і статура тіла була як у горили.Нейзер швидко дістав автомат тапочав стріляти в цю потвору вогненним свинцем, наче сам не свій.Але потвора все ще рухалася ібігла в сторону нашого героя.Нейзер теж зміг ухилитись, алепотвора встигла відібрати автомат і розбити його в дрібізги.Все ж таки вовко-горилизібрались, та оточили Нейзера на чолі з своїм вожаком, відібравши Люка, та
викинувши його поза круг.
 Люк та Альфред стояли за кругом бійки та надіялись, що с Нейзером буде всегаразд.Нейзер та вожак дивилися на одинодного як ворог на ворога.- Я так розумію ти хочеш чесний бій? щож, я буду битись за твоїми
правилами-  сказав Сем Нейзер
Він стиснув кулаки і вони почали бігти  один на одного.Коли вони зштовхнулись, Вожак замахнувсяна Нейзера своєю велетенською лапою цілячись в ноги.Але Нейзер встиг зробити високийстрибок, та приземлитися ногами на спину, схопивши Вожака за шкірку на шиї. Вожак став на задні лапи, тахотів дістати Нейзера, але наш герой сильно вдарив ногами по хребту.Вожак, в результаті, впав наземлю заволавши від болю .І наш герой схопив його за рота,та розірвав щелепу на дві частини з дикими криками.Бризки крові розлетілись в всібоки, потрапивши на кожного вовко-горилу.Цілий круг розбігся з переляку урізні боки.Люк стояв, дивлячись на закривавленелице нашого героя, а Альфред просто мовчки дивився.Нейзер відпочивав, сидячи на спинімертвого монстра і спитавдрузів-- Ох…що? чого дивитесь?- Я-я д-дум-мав, що т-тобі к-кінець…я затебе хвилювався! не лякай мене так більше! – вскрикнув Люк.- Ти не людина явно…Фізичнолюдині це не під силу розірвати щелепу такій величезній потворі як ведмідь…-
здивовано промовив Альфред.
Нейзер встав, від терся від крові та сказав – ну що? пішли далі?Наші герої пішли далі по дорозі.Вони довго шли до дому Альфреда,роздивляючись заросле та напівзруйноване місце.Нейзер спитав у Люка.- Люк…а як ти втратив свогобрата?- Оу…ну він мене змусив….- Що змусив?Люк: він хотів зробити дещо дужепогане, що б знищило людство.Він змусив мене його вбити і я став вигнанцем
після цього.
- Вибач…я не знав…я зрозумів.Більше Нейзер нічого на запитуваву Люка по дорозі.Уже почало вечоріти, але нашіГерої все ж дійшли до будівлі Альфреда.Вона являлась військовимзамаскованим бункером.Албфред щось натиснув у себе наметалевій руц,і та двері відчинились.Вони увійшли в бункер, та Альфредвзяв червону кофту з вішалки і сказав. - Почувайтеся як у дома, мої нові друзі.
Категорія: Фантастика | Додав: Alller_32000
Переглядів: 222 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1 Фантастика
Всього коментарів: 0
avatar

Доступ заборонено.
Ввійдіть або Зареєструйтесь
close