Головна » Фанфіки » Аніме і манга » Історичні епохи

Звук сталі (1 розділ)
Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 25.02.2018 в 15:10
Фанф прочитано: 744 рази
Категорія: Історичні епохи
До фанфіка залишено: 0 відгуків



25.02.2018, 15:10
Розділ 1
   
Запах металу...Кров... За стільки років я так і не звикла до цього запаху... Хоча, можливо, тільки
завдяки цьому я досі почуваюся людиною. Знову помах клинка і чиєсь серце уже не
б'ється. Але не Його. Я бігло обводжу поглядом поле бою... Вони напали
неочікувано, як грім серед ясного неба. Добре, що ми вирішили зупинитися в домі сім'ї Моран. Інакше у нас не
було б і шансу врятуватися, усе-таки 7 людей проти 1 тисячі воїнів — не рівне співвідношення.
Битва в розпалі. Я бачу Його. Він стоїть на скелі, що височить над прірвою. А внизу протікає
ріка і росте густий ліс, який навіть місцеві жителі обходили стороною. Він лише
спостерігає за битвою і, ніби... стараєся щось розгледіти? Не витрачаючи більше
ні хвилини, прориваюся крізь бурю бритви, не випускаючи Його спини  із поля зору. Ще секунда і наші мечі переплелися.
—Я чекав тебе...
Чекав? Я теж чекалацієї зустрічі. Сьогодні усе з'ясується. Хтось із нас помре, аби інший продовжив
свій шлях. Крики, звуки битви відійшли на задній план, вони ніби затихли. Я їх
не чую. Ми, наче у вакуумі. Я чую лише наше збите дихання і серце, що пропускає
удари, коли мечі зустрічаються в смертельному танці.
Невже це наша доля? Я завжди задавалася питанням: «Чому все саме так? Коли усе стало таким?
Невже уже нічоно не можна змінити?»  Ні...Я зняю коли... Клинок зачіпив маску на Його обличчі. Вона спала. На очі хочуть виступити
сльози. Ні! Я не дозволю! Я не хочу їх показувати. Я не можу... Не зараз...
В горлі застрявкомок зі слова, лише одного слова «Пробач...». Хочеться кричати на весь світ,
але в той же час тихо прошепотіти, щоб ніхто не почув, крім однієї людини: «Пробач...
Пробач... Пробач...» Але я мовчу. Уже пізно щось говорити. Зараз, тут, в цей
момент ми б'ємося не на життя.
Помах клинка... Я поранила Його... Рана, здається, серйозна, хоча я не пошкодила життєво
важливі органи. Я, не гаючи часу, хочу нанести другий удар. Але різкий біль в лівій
нозі, змушує відмовитися від цієї ідеї. Кинджали в Його руці усе пояснює. Ми піднялися...
Його рана серйозніша ніж у мене. Я замахуюсь для наступного удару... Свист...
Це звук стріли, що розсікає повітря... Сильний біль в лівому плечі... Сильний настільки,
що темніє в очах. Я бачу Його здивоване обличча і... налякане? Чому?
Я падаю, але не на землю... Я падаю з скелі в прірву... Він біжить до мене... Хоче впіймати? Але
уже пізно... «Ніііііі!!». Чийсь голос, такий знайомий, лунає десь справа від
мене... Це не Його голос... Не маю сили повернути голову. Де я його чула? Чий
це голос? Я не пам'ятаю... Я уже нічого не пам'ятаю... Але від нього стає
спокійніше... Небо... Кривавого кольору...
Це кінець? Я помру?
Категорія: Історичні епохи | Додав: ValentynaK | Теги: історичне, романтика
Переглядів: 744 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1 Історичні епохи, Драма, Романтика
Всього коментарів: 0
avatar
Доступ заборонено.
Ввійдіть або Зареєструйтесь
close