Головна » Фанфіки » Аніме і манга » Історичні епохи

Звук сталі (16 розділ)
Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 24.06.2018 в 17:22
Фанф прочитано: 286 раз
Категорія: Історичні епохи
До фанфіка залишено: 0 відгуків



24.06.2018, 17:22
Хлопці привели компанію до невеликого охайного будинку на окраїні. Не зважаючи на те що вони далеко відійшли від центру, людей тут не менше. Схоже, що усі постоялі двори Корну переповнені, тому приїжджі стали табором за містом.
   У середину з ними зайшов лише Лукас, а інші пішли кожен по своїх справах. Та Лорен попросила лише сказати як іти, а дійдуть вони самі. Хлопець кивнув і, швидко пояснивши, попрощався. Як тільки звук кроків стих, Лорен звернулася до присутніх:
    —Значить так, не забуваємо про легенду, тому спочатку говоритиму я. Коли він запитуватиме — спокійно відповідайте, але, якщо запитання буде незручним, говоритиму я. Проте не думаю, що він заглиблюватиметься в деталі. О, і ще одне: генерал така людина, що може, наприклад, направити на когось із вас меч, та не варто перейматися — це лише невеличка перевірка, хоча здаватися може трохи іншим. Запевняю: оскільки ви зі мною — тут ви гості, а гостей тут поважають і захищають, тому будьте спокійні, хоча розслабитися зможемо лише, перетнувши кордон, тільки тоді ви зможите без остраху скинути, нарешті, ці капюшони, адже там ніхто не знає  як виглядає принц сусідньої країни, я навіть більше скажу: там більшість не знає як вас звати, а ваші імена не такі і рідкісні.
   Останню фразу вона говорила піднімаючись на другий поверх. Друзі пройшли коридором, стіни якого прикрашали щити та мечі, це додавало величності, зазвичай крізь високі вікна зранку проникали сонячні промені, що виграють на них, та зараз, коли сонце уже сіло, занурений в напівморок коридор, що освітлювали лише олійні лампи, заворожував. В кінці коридору висів гобелен із зображенням герба Сіндрії на небесно-блакитному фоні. Не доходячи до нього вони звернули праворуч, де в заглибленні у стіні височіли масивні двері, прикрашені хитромудрими узорами. Не встигла дівчина постукати як двері відчинилися. На порозі стояв хлопчик років 15 із кількома сувоями в руках, що ледь не впустив від несподіванки. Коротке русяве волосся, розгуб лений погляд медових очей.
   —Кіросе, що таке?—почувся голос позаду. Почувши своє ім'я, хлопець опам'ятався і пропустив гостей.—О, то це ти!—привітно посміхаючись і встаючи з-за столу, заваленого різними документами, говорив чоловік.
   Вони потрапили до кабінету і кімнати з трофеями одночасно. На правій стіні висять голови різних тварин і розміщений великий камін, біля якого стоять крісла застелені хутрами різних тварин, а перед каміном лежить розкішна шкура гірського ведмедя. Ліворуч — стелажі з книжками, сувоями та якимись дрібницями, що зараз не розгледіти. Навпроти вікна стоїть великий дерев'яний стіл із незвично вигнутими ніжками.
   —Генерале!—посміхаючись Лорен легко кивнула головою. Арістон жестом запросив прибули сісти.
    Перед подорожніми стояв чоловік 40 років з темно-каштановим волосям, в якому де-не-де виднілася сивина. Виразний погляд сіро-зелених очей, в яких ясніла мудрість, і щира посмішка. Тоненький шрам розсікав праву щоку і губився в короткій борідці, та він не псував образ доброго, відвертого чоловіка, а скоріше надавав твердості і рішучості виразу обличчя. З першого погляду зрозуміло: він батько Гідеона.
   —Кіросе, залишся,—звернувся чоловік до хлопця, що старався тихенько покинути кабінет. Потім він сів за стіл і почав з цікавістю розглядати присутніх. На кілька секунд довше його погляд зупинився на Даріуні, та його роздуми перервав дівочий голос: 
   —Я вас познайомлю,—Лорен повторила усе так само як і хлопцям в таверні. Після знайомства генерал запитав:
   —Даріуне, ми раніше не зустрічалися?
   Хлопець, побачивши згоду в сіро-фіалкових очах дівчини, що сиділа навпроти, відповів:
   —Можливо, коли я супроводжував людей до кордону.
   —Он як...—протягнув генерал
   —Якщо з цим закінчили, тоді перейдемо до справ,—втрутилася Лорен.—Ти зможеш нас швидше пропустити через кордон?
   —Чому ж?
   —Потрібно швидко добратися до столиці. Більшого я сказати не можу.
    Зітхнувши Арістон підійшов до стелажів і взяв сувій. Підійшовши до столу, він розгорнув його, пробігся очима і, щось дописавши, подав дівчині.
   —Я очікував чогось подібного, відтоді як дізнався, що ти прибудеш швидше, тому відразу заготовив пропуск, потрібно було лише вписати кількість людей. Завтра можете вирушати, та сьогодні залишитеся тут.
   —Дякую...—промовила вона приймаючи документ і уже встала аби йти в підготовлену кімнату, та ніби згадавши щось, почала швидко це щось  шукати в сумці, а, діставши 2 флакона один з прозорою, а інший із темно-зеленою рідинами і подавши їх, сказала:—Ось! Як і обіцяла. Думаю: Офелія буде задоволена,—зустрівшись з зацікавленими поглядами супутників, пояснила:—Це рідкісні компоненти для ліків, а Офелія — його дружина. Вона лікар.
   —Вона буде в захваті! Дякую,—не приховуючи радості говорив генерал, та трохи схаменувшись продовжив:— До речі, де ти їх взяла?
   —У друга. Я постійно поповнюю рідкісні запаси в нього і цього разу просто взяла більше. Так що, якщо щось потрібно — звертайся!
    —Дякую.  А зараз відпочиньте. Кіросе, проведи гостей будь ласка.
   Як тільки вони вийшли і відійшли від дверей, обізвався Арслан:
   —Чому ти вирішила, що генерал візьметься за меч? Схоже він не шукає битв.
   —Просто, під час першої зустрічі з ним, як тільки нас представили, він відразу влаштував спаринг між мною та Гідеоном.
   —Що?—вскрикнув Арслан.
   —Він подав Гідеону знак і той напав на мене, як він потім пояснив: аби перевірити мої вміння і правдивість чуток. Пф! Я не була впевнена, що цього не буде з кимось із вас, тому попередила про всяк випадок.
   Попереду почувся смішок русявого хлопця.

    Примітка:
Кірос і Арістон — грецькі імена.
     Значення
 Кірос — як сонце
Арістон — перевага, нагорода.
Категорія: Історичні епохи | Додав: ValentynaK | Теги: драма, романтика, історичне
Переглядів: 286 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 Історичні епохи, Драма, Романтика
Всього коментарів: 0
avatar
Доступ заборонено.
Ввійдіть або Зареєструйтесь
close