Головна » Фанфіки » Аніме і манга » Історичні епохи

Звук сталі (13 розділ)
Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 20.05.2018 в 21:21
Фанф прочитано: 397 раз
Категорія: Історичні епохи
До фанфіка залишено: 0 відгуків



20.05.2018, 21:21
Дану новину кожен сприйняв по своєму, та всі дружно утримались від коментарів, розуміючи, що як би їм це не подобалось, вибір у них був невеликий: погодитися на умови і потрапити на аудієнцію чи відмовитися, чекати 2 місяці, тоді спробувати зустрітися з правителем Сіндрії та не факт, що їм це вдасться. Нарсас був найбільше проти, хоча він точно не міг назвати причину, інтуіція говорила, що якщо вони об'єднаються з дівчиною, їх чекатимуть масштабні зміни, та в яку сторону зрозуміти не міг. Даріун розумів: Лорен може стати для них спасінням або погибеллю. Він бачив лише маленьку частинку її умінь, та уже зрозумів — краще бути її друзями ніж ворогами. Після повідомлення принца, друзі вирішили поговорити з Ерагоном. І саме зараз усі зібралися в кабінеті власника будинку.
   —Ерагоне, ти не знаєш, де зараз Лорен?—говорив Нарсас.
   —Вона говорила, що піде в місто, а коли повернеться не знаю. Говорю, випереджаючи запитання, відразу після розмови з принцем вона підійшла до мене і попередила, що ви всі відправляєтесь в дорогу завтра на світанку і попросила допомогти зібратися. Слуги якраз цим і займаються.
   —Вона щось говорила про нашу розмову?—поцікавився Арслан.
   —Нуу, вона сказала, що погодилася взяти вас із собою, та не говорила нічого конкретного.
   —Ми, власне, хотіли переконатися чи дійсно можемо довіряти їй,—втрутився Даріун,—ти ж знаєш її довше ніж ми.
   —Хмм, якщо так подумати, то чи дійсно я добре знаю цю дівчину?
   —Що ти маєш на увазі?—насторожився стратег.
   —Знайомі ми кілька років, та, якщо ви запитаєте мене про її минуле, друзів чи щось подібне, я майже нічого не скажу. Для мене було несподіванкою те, що вона особисто знайома з королівською сім'єю Сіндрії. Так, я знав, що вона деякий час жила в цьому королівстві, але... Інша справа, якщо ви запитуєте про неї як про особистість. Вона — людина слова. Завжди виконує обіцянки, уміє слухати, а головне мовчати. Чудово володіє різними видами зброї та бойовими мистецтвами. Думаю: вам пощастило здобути її підтримку. Мені дуже цікаво, про що, принце, ви з нею говорили, та думаю запитувати про це — марна справа, та, що вона вам пообіцяла, ви ж можете сказати?
   —Я пообіцяв, що не говоритиму про деякі моменти нашої розмови, та це сказати можу. Що саме вас цікавить?
   —Вона сказала, що допоможе лише вигнати із земель Парси луізитанців, чи було щось ще?
   —Коли ви про це згадали...—принц замовк так і не договоривши. Коли прозвучало запитання він згадав, що дівчина пообіцяла не тільки допомогти звільнити Імперію. Під час розмови він був дуже схвильований, тому не звернув увагу на її слова. Присутні нерозуміюче дивилися на Ерагона і Арслана. Господар повторив знову:
   —Що саме вона вам сказала?
   —Вона сказала, що допоможе мені сісти на престол.
   Здивуванню друзів не було меж. Першим заговорив Ерам, що було досить дивно, адже він зазвичай мовчить:
   —А чи не занадто гучні слова? Що одна людина може зробити?
   —Якби це сказав хтось інший, я б погодився з тобою, та коли це говорить вона...—втрутився Ерагон.—Скажу одне: Лоренсія ніколи не кидає слів на вітер. Схоже, зараз для неї головною метою є допомога вам і, можливо, у неї уже є план. Раджу вам трішки зачекати і вона з вами ним поділиться.
   Власник будинку замовк, та, не почувши запитань чи коментарів, продовжив:
   —Якщо це усе, тоді я піду. Раджу вам відпочити — завтра рано вставати. Скажу ще одне: навіть, якщо вона сказала, що не змінить свої плани, вона обов'язково врахує можливість нападу на вашу групу, тому піде, можливо, довшою дорогою, ніж планувала, та точно безпечнішою. Довіртеся їй — вона доставить вас до столиці Сіндрії цілими і неушкодженими. А тепер — на добраніч!

***

   Ніч загорнула землю у темно-синє покривало. Вікна в будинках уже не світяться, а по вулицях міста гуляє тиша, яку час від часу порушують вартові, що патрулюють місто і тихо перемовляються. Небо всіяли зорі, а повний місяць, здається, ще ніколи так яскраво не світив. Усе це дарувало будинку-замкові ще більшої таємничості. Сад ставав уночі зовсім іншим. Коли ти заходиш в нього, то ніби потрапляєш у зовсім інший світ.
   Даріунові не спалося, тому він вирішив прогулятися. Він пам'ятає, де минулого разу тренувалася Лорен, тому пішов у тому напрямку. Він хотів дещо з'ясувати. Даріун пам'ятає їхню першу зустріч і те, що дівчина говорила про сову, тому уважно шукав цього птаха. Це було важко і врешті-решт помітив її тільки тоді, коли та тихенько ухкнула і змахнула крилами. Виявилось, що вона весь час сиділа на дереві навпроти. Аурум велично сидів на гілці, а в його великих чорних очах вигравав місяць. В цей момент Даріунові здалося, що птах дивиться на нього дещо зверхньо і глузливо. Та враз сова розправила крила і полетіла вглиб саду. Даріун поспішив за нею.
   На невеличкій галявині спиною до нього стояла дівчина, на руці якої сидів Аурум.
   —Знову безсоння мучає?—говорила Лорен, повертаючись до прибулого обличчям.
   —Схоже, не тільки мене.
   —Ти щось хотів мене запитати?—з легкою посмішкою говорила вона.
   —Так,чому ти нам допомагаєш? Що будеш мати з цього?
   —Я допомагаю, тому що знаю: він зможе усе змінити. Я довго подорожую і не тільки територією Парси. Та коли я проїжджаю Імперією, то розумію: вона гниє з кореня і, якщо уже зараз щось не зробити — вона загине. А „представники влади“ розтягнуть те, що від неї залишиться. Андрагорас так прагнув розширити кордони Парси,захистити свої володіння від зовнішніх ворогів, що геть забув про шкідників, що їдять її зсередини. Арслан, хоча ще зовсім молодий і недосвідчений, та на відміну від свого батька готовий слухати народ і відкрити йому своє серце, готовий діяти. 
   Дівчина помовчала трохи і продовжила:
   —Коли він зійде на трон, імперія впевнено покрокує вперд. Ти ж розумієш: після того як Парса звільниться від луізитанців, їй буде потрібен правитель, що зможе повести її. Епоха правління Андрагораса уже закінчилася, тепер на чолі імперії повинен стати інший. Арслан уже має вірного радника, адже, щоб Нарсас не говорив — він допоможе майбутньому імператору в управлінні, на його стороні генерал, що в майбутньому допоможе у військових справах. Тепер йому потрібна армія та визнання  іншими державами. З цими двома пунктами я йому допоможу, та залишилося ще одне: серця людей, їхня довіра і відданість. Без цього він не може називатися правителем, та це уже залежить від нього.
   Після цього вони мовчки стояли. Врешті-решт дівчині це набридло і вона сказала:
   —Уже пізно, тому я піду. Не забудь: завтра рано-вранці вирушаємо. Усі деталі подорожні обговоримо теж завтра. На добраніч!—сказавши це вона пішла.
   —Добраніч!—сказав Даріун, та вона уже була занадто далеко, аби почути.
Категорія: Історичні епохи | Додав: ValentynaK | Теги: драма, історичне, романтика
Переглядів: 397 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1 Історичні епохи, Драма, Романтика
Всього коментарів: 0
avatar
Доступ заборонено.
Ввійдіть або Зареєструйтесь
close